Інструкції для авторів

АВТОРАМ ТА ЧИТАЧАМ ВІСНИКА НАЦІОНАЛЬНОГО “ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНІ ТА ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНІ СИСТЕМИ” УНІВЕРСИТЕТУ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” У Віснику публікуються матеріали наукових досліджень, які раніше не були опубліковані, мають науково-теоретичне та практичне значення та підготовлені на високому науковому рівні. У Віснику розглядаються питання теорії і проектування електроенергетичних, електротехнічних та електромеханічних систем, створення їх математичних моделей, питання оптимізації таких систем за різними критеріями якості, особливості побудови систем цифрового керування ними, питання пов’язані з нетрадиційними способами одержання електричної енергії та спеціальними режимами роботи електричних машин, вентильними електромеханічними перетворювачами і системами, приводяться результати розрахунків, експериментальних та математичних досліджень, розміщені питання електричних та електромагнітних кіл. Основні рубрики Вісника: - елементи та системи електроенергетики та електромеханіки; - системи автоматичного керування; - математичне моделювання у електроенергетиці, електромеханіці та електротехніці; - теорія електричних кіл та полів; - навчання з електротехнічних дисциплін. У Віснику з метою фінансової підтримки видання можуть бути опубліковані також матеріали рекламного характеру. Автори статей зберігають авторські права, але не можуть претендувати на виплату гонорару і отримання безкоштовних примірників Вісника. До рукописів та супроводжувальних матеріалів редколегія ставить такі вимоги: - стаття повинна відповідати тематиці збірника; - стаття повинна містити нові результати досліджень (порівняно з попередніми публікаціями); -назва статті повинна бути короткою (не більше ніж 10 слів), відповідати суті вирішеної наукової проблеми (задачі); - у назві не повинна використовуватись ускладнена термінологія псевдонаукового характеру. Назва не повинна починатися зі слів “Дослідження і розробка...”, “Дослідження деяких шляхів...”, “Деякі питання...”, “Матеріали до вивчення...”, “До питання...” тощо, які не відображають суті проблеми; - статтю починають чітким формулюванням, де стисло викладають суть науково-технічної проблеми (приблизно один абзац); шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва; формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формувати мету як “Дослідження...”, “Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не саму мету; -зміст і форма статті повинні мати науково-технічний характер (а не, наприклад, термінологічний, громадсько-політичний); - у статті необхідно стисло, логічно й аргументовано викласти зміст і результати досліджень, намагатися уникнути загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології; теоретичні дослідження повинні, як правило, супроводжуватися математичними - моделями, формулами, графіками, даними про адекватність і достовірність отриманих закономірностей; - експериментальні дослідження повинні, як правило, супроводжуватися таблицями, графіками, оцінкою похибок, імовірнісними характеристиками тощо; -обробка результатів досліджень повинна здійснюватися сучасними математичними та комп’ютерними методами, наприклад, з використанням сучасних пакетів прикладних програм. Недопустимо, коли суть статті зведена до графоаналітичного методу розрахунку чи апроксимації елементарними функціями; - стаття не повинна містити проміжних викладок (перетворень), очевидних положень; - стаття закінчується, як правило, висновками; - автор повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати; - перелік використаних джерел слід розміщувати у послідовності згадування джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією. Обсяг статті, включаючи текст, таблиці, рисунки, повинен складати від 3 до 7 сторінок. Рекомендується, щоб площа, зайнята рисунками, становила не більше 25% загального обсягу. Матеріал має бути викладений стисло, без повторювань даних таблиць і рисунків у тексті. Не припустимо використовувати такі елементи форматування як „розрив розділу з нової сторінки“ і Список літератури (не більше 10 джерел з датою їх видання не раніше, ніж за 20 років) наводиться у порядку посилань у тексті згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 „Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання“. У відповідності з постановою Президії вищої атестаційної комісії України від 15.01.2003 р. No 7-05/1 наукові статті повинні мати такі необхідні елементи: • постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями; • аналіз останніх досліджень і публікації, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим посвячується означена стаття; • формування цілей статті (постановка завдання); • виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових • висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. • Список літератури (згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006). Статтю потрібно здавати в папці разом з такими супроводжувальними матеріалами: роздрукований рукопис; експертний висновок (протокол експертної комісії); дві рецензії : - одна - дана доктором або кандидатом наук в одному з провідних фахових вузів або наукових (науково-дослідних) закладів; - друга - дана спеціалістом (доктор або кандидат наук) кафедри НУ “Львівська політехніка”, де працює автор. Підписи рецензентів завіряються. дискету з статтею, оформлену в відповідності з вимогами; якщо є автори з інших організацій – додається лист–прохання на ім'я проректора про опублікування статті в віснику. роздрукований рукопис реферату статті англійською мовою (об’єм 1800-2000 знаків без пробілів) (додається текст реферату українською мовою) +електронну версію Вимоги до статей, що подаються в вісник Національного університету “Львівська політехніка” Формат друку 70×100 1/16 Обсяг статті – до 7 сторінок. Текст статей необхідно подавати на дискетах у файлах, сформованих у MS Word for Windows (основний текст: шрифт =11, інтервал 1,1, гарнітура Times Nev Roman Cyr ). відповідно до таких • Формат аркушів А4 (210×297 мм). • Відступи : ліворуч -25 мм; праворуч - 18 мм; зверху-20 мм; знизу-27 мм. • У першому рядку праворуч вказується УДК (п/ж шрифт Bold); наступний рядок – ініціали і прізвище автора і співавторів (п/ж шрифт Bold), виключка вправо; наступний рядок – назва організації, в якій працює автор, виключка вправо; наступний рядок – кафедра, виключка вправо; наступний рядок - назва статті великими літерами (шрифт=14, п/ж) по центру; знак "©", імя, прізвище авторів (курсив), виключка вліво; через рядок – анотація українською та англійською мовами (не більше 60 слів, п/ж); ключові слова українською і англійською мовами. через рядок – основний текст статті; Підзаголовки у статтях – Times, 11, малими літерами, п/ж, п/ц. праворуч таблиці. Розмір шрифту для набору текстів таблиці 10 . Шрифт прямий. • Заголовки таблиць розміщують по центру (Кегель шрифту 11, п/ж), а нумерація • Формули нумерують в круглих дужках праворуч тексту. • Вимоги до настройки формульного редактора - “Звичайний” – 11 пт; - “Великий індекс” – 9 пт; - “Маленький індекс” – 7 пт; - “ Великий символ” – 18 пт; - “ Маленький символ” – 11 пт. - тексту, функції, змінної, матриці-вектора, числа –Time Nev Roman Cyr; • Рисунки у публікацію вставляються у растрових форматах TIFF, PCX, BMP з Стиль шрифту формульного редактора: роздільною здатністю 300 dpi. Надписи на рисунках виконуються шрифтом гарнітури Time Nev Roman Cyr 11 кегля. Підписи під рисунками виконуються шрифтом гарнітури Time Nev Roman Cyr 10 кегля у основному тексті. статті у знаках. які обов’язково повинні бути висвітлені в рецензії на статті, що подаються в Вісники та Збірники наукових праць Національного університету “Львівська • На роздруку статті вказуєься ім’я файлу в якому знаходиться дана стаття, обсяг 1. Опис об’єкту дослідження. 2. Актуальність роботи. 3. Наукова новизна. 4. Значення одержаних результатів дослідження. 5. Недоліки в роботі. 6. Рекомендації.